Як і кожна людина, я хочу розповісти про себе.

Біографія. Це  річ, що не потребує висновку. Ми народжуємося, живемо якийсь час і вмираємо. Але за увесь це час трапляється багато речей, що не мають ані пояснення, ані історії, ані сенсу. І, на мій погляд, коли людина розповідає про себе, вона є героєм казки, що коли – небудь закінчиться дуже погано.

Дитинство. Я народилась в самій звичайній родині робочих людей і ніколи кардинально не відрізнялась від інших діток. Я була такою собі принцесою, що завжди посміхалася та радувала інших. Але з віком я розуміла світ все більше і більше, а тому посмішка зникла з обличчя в 15 років. Але я ніколи не забувала те, що було зі мною дуже давно. Дитинство – це пора, коли ти можешь використовувати всі можливості, що дають тобі батьки, що дає тобі світ. Ніколи не забуду, як легко я могла знайомитись з людьми. Так, одного разу, я знайшла кращу подругу на декілька років. Але час іде, нещодавно я подзвонила їй – а вона не пам`ятає. Так, було дещо боляче, але я це пережила.

Підлітковий вік.   Діти стають підлітками в 12-13 років. Ось і мене настигла така пора. Відразу в мене знайшлась любов до хлопців, дуже часті закоханності. З дитсадку до 6 класу (12 років) я була закохана у свого однокласника. Але с приходом 12 років я на нього забила. В СВІТІ ЩЕ БАГАТО ХЛОПЦІВ, ЧОГО САМЕ ВІН МЕНІ ПОТРІБЕН? Знаю, що була дурна. Іноді я думаю, а що коли він мені і досі подобається, чого тоді я йому про не скажу? І тут, я дізнаюсь що він розійшовся зі своєю дівчиною. Ну мені нереально фартить! Але тут, я згадала що мені подобається другий хлопець. Т_Т. Такого просто не може бути. Я маю почуття до другого і нічого не можу с цим зробити. Іноді мені просто не хочеться жити. Мені дуже хочеться піти та викинутись з вікна, бо не можу більше терпіти життя без його посмішки, без його слів. Він став мені рідним, хоча ми з ним мало розмовляємо. Ну чому саме я? Невже мені ніколи не перестане хотітися того дурня? Ну чого в мене так багато думок? НАВІЩО МЕНІ ЦЕ? Просто люди багато нагромаджують на себе.

А мы, ничем мы блестим хоть вам и рады простодушно…